Головна » 2010»Січень»23 » Микола Глега: “Намагатимемося втрутитися у трійку призерів
13:24
Микола Глега: “Намагатимемося втрутитися у трійку призерів
Досить часто українські футболісти, яких належно не оцінили на рідній землі, у пошуках кращої долі подаються за кордон. Спробував смак легіонерського хліба і вихованець хмельницького футболу Микола Глега – півзахисник "Олімпії” з Бєльц. Хмельничанин наразі є провідним гравцем "олімпійців” і тепер важко уявити півзахист молдавської команди без цього талановитого футболіста
- У якому віці почав займатися футболом? - В спорті я з шести років, але у футбол потрапив у семирічному віці. Спочатку захопився боротьбою, але потім зрозумів, що набагато приємніше і цікавіше бити по м’ячу, ніж вкладати суперника на мати. Першими тренерами стали Микола Шершун по футболу і, нині покійний, Анатолій Кринін – по фізпідготовці. - Коли усвідомив, що футбол стане твоєю професією? - Тоді коли переїхав до Києва вже знав, що стану професійним футболістом. - Як батьки поставилися до твого вибору? - Вони лише підтримали мене. Любов до футболу до мене перейшла від батька. Він також хотів стати футболістом, але через важку травму вимушений був зав’язати із спортом. - У ДЮФЛ ти пограв за "РВУФК”, як потрапив до київської команди? - Коли навчався у восьмому класі батьки побачили оголошення про набір хлопчиків в спортінтернат "РВУФК”. На перегляді вдало зіграв у двостороній грі чим сподобався тренерам. - Першим твоїм професійним клубом став київський ЦСКА. - Мене туди направив мій тренер Володимир Іжко. Знову почався перегляд, важкі тренування, але згодом я підписав свій перший професійний контракт. - У стартовому сезоні ти провів 17 матчів, важко було перейти від дитячого до дорослого футболу? - Звичайно важко. У дорослому футболі вищий рівень гри і швидкості. Та й щоб психологічно налаштуватися потрібен був час. - Виступаючи за "ЦСКА”, ти одного разу зіграв проти хмельницького "Поділля”. - Це моя рідна команда, в якій я хотів грати. Намагався проявити себе з кращого боку, але "Хотелось как лучше, но получилось хуже”. На матч вийшов у стартовому складі, але "перегорів” і мене замінили на 20-ій хвилині. - Як ти опинився у Молдові? - Перед цим намагався працевлаштуватися в армянському "Титані”, але згодом подзвонив знайомий агент і запропонував спробувати себе у Молдові. - Розкажи про інфраструктур "Олімпії”. - На даний момент команда живе і тренується у Тирасполі, де створені хороші умови. Але найближчим часом у Бєльцах здасться у експлуатацію штучне поле, у керівництва є плани щодо будівництва тренувальної бази. Також у клубу є своя ДЮСШ та команда дублерів, яка грає у Дивізії "А”. Ну і звісно є власний автобус. - Який із 32 зіграних матчів у Національній дивізії найпам’ятніший? - Був шокований, коли перед початком матчу із "Зімбру” мені вручили кубок як автору 500-го гола "Олімпії” в Національній дивізії. Чесно кажучи, не чекав, що керівництво команди приготували мені такий сюрприз. Не кожен день потрапляєш в історію. - Олімпія має усі шанси потрапити у Лігу Європи, керівництво ставило таке завдання? - Це у нас найважливіше завдання поставлене президентом. Але й у чемпіонаті намагатимемося втрутитися у трійку призерів. - Слідкуєш за виступами хмельницького Динамо? - Так, коли є час то дізнаюся про результати зіграних матчів в інтернеті. Проте у цьому сезоні вдалося, навіть, побувати на декількох іграх. - На твою думку, чого не вистачає Динамо щоб нарешті вийти у Першу лігу? - Матеріальної бази. У нашої команди великий потенціал, але не вистачає по-справжньому футбольної людини, яка б зайнялася футбольним господарством у Хмельницькому. - Не виникало бажання пограти за команду рідного міста? - Завжди не проти. Півроку тому тренувався з командою, але не підійшов. Сподіваюся, що колись пограю за свій рідний клуб. -Товаришуєш з кимось із футболістів "Динамо”? - Так, із Віталієм Балицьким та Олексієм Муравським. У команді "Феміда-Хмельницький” грають ще двоє моїх добрих друзів – Сергій Ставинога та голеадор Костянтин Щиголь. Також товаришую із Дмитром Ткачуком, на жаль, через важку травму він змушений був залишити футбол. - І, насамкінець, твої побажання хмельницьким уболівальникам. - Завжди залишатися такими якими вони є, підтримувати свою команду та частіше відвідувати її матчі.
Досить часто українські футболісти, яких належно не оцінили на рідній землі, у пошуках кращої долі подаються за кордон. Спробував смак легіонерського хліба і вихованець хмельницького футболу Микола Глега – півзахисник "Олімпії” з Бєльц. Хмельничанин наразі є провідним гравцем "олімпійців” і тепер важко уявити півзахист молдавської команди без цього талановитого футболіста